Освітяни України, Польщі, Туреччини, Австрії обмінялись досвідом використання цифрових технологій у освітньому процесі

Освітяни України, Польщі, Туреччини, Австрії обмінялись досвідом використання цифрових технологій у освітньому процесі

21 березня в Інституті цифровізації освіти НАПН України відбулась міжнародна науково-практична конференція «Цифрова компетентність вчителя нової української школи 2024: інновації в умовах змін», що пройшла в гібридному форматі. Організаторами конференції виступили 12 установ з України, Польщі, Туреччини, що активно вивчають та впроваджують цифрові технології.

Більше160 зареєстрованих та 60 онлайн-учасників із України, Польщі, Туреччини, Австрії в очному та дистанційному форматі представили результати наукових розробок і практичних надбань з проблем цифровізації освіти та надали матеріали.

З вітальним словом виступили директор Інституту цифровізації освіти НАПН України Олег Спірін, директор Інституту педагогічної світи і освіти дорослих імені Івана Зязюна Лариса Лук’янова, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Олена Дубовик, проректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар, директор Інституту технології експлуатації Дослідницької мережі Лукасєвич Кшиштоф Ф. Симела.

На заході, що сім років поспіль збирає вчителів, керівників шкіл, методистів, спеціалістів системи ППО, викладачів ЗВО, студентів, аспірантів, докторантів, наукових та науково-педагогічних працівників України і зарубіжжя, обговорювалися актуальні проблеми освіти в контексті цифрових трансформацій.

«Розвиток цифрових навичок педагогів є нашим пріоритетним напрямом діяльності. Адже ми усвідомлюємо, наскільки важливо для вчителів опанувати цифрові технології та ефективно інтегрувати їх у навчальний процес. Цифрова грамотність стає запорукою успішного навчання учнів, розвитку їхнього критичного мислення та підготовки до майбутньої професії», зазначив О. Спірін.

Л. Лук’янова підкреслила необхідність підняття рівня обізнаності в галузі цифрових технологій як педагогів, науковців, учнів, так і громадян нашої держави загалом. Цифровізація, що притаманна як освітній галузі, так і всім сферам життя, має стимулювати розвиток цифрової грамотності населення, адже використання цифрових технологій є нагальною потребою сьогодення.

О. Дубовик зазначила, що «що в цей складний для України час освітяни докладають максимум зусиль задля розвитку цифрових компетентностей педагогів та учнів. Лише спільними діями та взаємообміном напрацюваннями з міжнародними партнерами ми здолаємо всі перешкоди і забезпечимо якісну освіту для наших дітей на рівні кращих європейських стандартів».

Кшиштоф Ф. Симела підкреслив важливість польсько-української співпраці у царині цифровізації освіти. Він зазначив, що обмін досвідом між українськими та польськими колегами є запорукою нових проєктів та партнерства задля розбудови освіти двох країн у контексті євроінтеграційних процесів.

На пленарному засіданні були представлені доповіді з питань розвитку компетентностей майбутнього у формальній освіті в Польщі (Кшиштоф Ф. Симела, Польща), проведення інтернет-досліджень та їх достовірність, надійність, сильні сторони, переваги і недоліки (Лариса Лук’янова), використання доповненої реальності в університетському навчанні (Евеліна Гданєц), особливостей проведення онлайн-опитувань українських вчителів: досвід та використання результатів (Оксана Овчарук).

Олег Спірін представив доповідь «Місія ІЦО НАПН України в умовах цифрової трансформації освіти в Україні».

Рис 1

В рамках конференції відбулась робота двох секцій, одна з яких присвячена питанням цифровізації освіти дорослих, друга – обміну досвідом вчителів та педагогічних працівників. На першій секції було представлено досвід Туреччини з використання штучного інтелекту, колаборативного навчання у процесі вивчення іноземних мов (Професор Кубра Ер, д-р наук, директор Школи іноземних мов. Ерзурумський технічний університет, Туреччина), а також стратегії переходу на дистанційне навчання студентів у турецьких університетах після землетрусу 7-го лютого 2023 р. (Емель Куцукалі, Ph.D., викладач кафедри іноземних мов Університету Докуз Ейлюль, Ізмір, Туреччина). Досвідом навчання заснованим на проєктах із використанням ІКТ для формування міжкультурної комунікативної компетентності студентів філологічної спеціальності поділилася Олена Гаєвська, канд. філ. наук, доцент кафедри мов та літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка. Модель та шляхи мультидисциплінарного підходу у педагогічній освіті Польщі були висвітлені у презентації Павела Пласкури, викладачем Пйотркувського університету, Польща.

Рис.2

Друга секція конференції об’єднала вчителів та науковців, діяльність та дослідження яких відбуваються у галузі загальної середньої освіти. До уваги учасників було представлено такі доповіді: «Підготовка майбутніх викладачів закладів вищої педагогічної освіти до розвитку цифрових освітніх екосистем», Лариса Петренко, заввідділу теорії і практики педагогічної освіти ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України, д-р пед. наук, професор; «Використання цифрових застосунків при викладанні мистецьких дисциплін на прикладі харківського ліцея мистецтв No33», Євген Ашортіа, директор Ліцею мистецтв No133 Харківської міської ради, учитель історії та правознавства, Олена Вєдяєва, начальник управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради, Костянтин Дьомін, учитель музики Ліцею мистецтв No133 Харківської міської ради(м. Харків); «Дидактичні аспекти використання цифрових засобів при навчанні математики», Євгенія Бутенко, учитель математики, спеціаліст вищої категорії, вчитель – методист КЗ «Липецький ліцей ім.П.В.Щепкіна Липецької с. ради Харківського району Харківської області»; «Візуалізація правових знань: навчання з TikTok», Марина Бабич, вчитель історії та правознавства, Комунальний заклад «Зміївський ліцей №2» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області; «Розвиток цифрової компетентності через інтеграцію контекстних завдань із хімії та інструментарію штучного інтелекту», Ганна Лашевська, науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України; «Використання штучного інтелекту в освіті та питання інтелектуальної власності на нього: результати досліджень та власної аналітики», Ольга Юзик, професор кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та методики навчання інформатики, Дмитро Лагойко, студент, спеціалізації 015.39 «Цифрові технології» спеціальності «Професійна освіта», Рівненський державний гуманітарний університет, Україна.

Рис 1

По завершенню роботи секцій учасники підвели підсумки роботи конференції та окреслили наміри подальшої міжнародної співпраці. За результатами конференції запланована публікація збірника матеріалів. Узагальнення результатів роботи учасників конференції, підготовлені матеріали та детальна інформація знаходиться на сайті конференції :


Анонси та оголошення

Вступ до аспірантури у 2024 р. Спеціально організована сесія ЄВІ.

Згідно з Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, умовою допуску до вступних іспитів до аспірантури Інституту цифровізації освіти НАПН України є успішне складання єдиного вступного іспиту (ЄВІ).
У вересні 2024 році відбудеться спеціально організована сесія ЄВІ.
Зареєструватися для участі в спецсесії ЄВІ можуть вступники, які:
  • реєструвалися для участі в основній чи додатковій сесії ЄВІ, але не змогли взяти в ній участі;
  • бажають повторно скласти ЄВІ, для покращення результату;
  • не реєструвалися для участі в основній чи додатковій сесії ЄВІ.
Реєстрація для участі в спецсесії ЄВІ триватиме протягом 12–19 серпня 2024 року.
Спеціально організована сесія ЄВІ триватиме протягом 12–14 вересня 2024 року.
Спеціально організована сесія ЄВІ буде проведена за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб


3rd Workshop on Digital Transformation of Education (ICTERI 2024)

Інститут цифровізації освіти запрошує до участі у третьому англомовному воркшопі з ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ (DigiTransfEd 2024). Семінар рецензований, проводиться у гібридному форматі 23.09.2024 в рамках ICTERI 2024. Дедлайн подання робіт 29.07.2024.

Матеріали найкращих доповідей минулорічного DigiTransfEd 2023 проіндексовано у Scopus: https://ceur-ws.org/Vol-3553


IX МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР «НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ: ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД (3L-PERSON-2024)

IX Міжнародний семінар «Навчання впродовж життя з використанням ІКТ: особистісно-орієнтований підхід (3L-Person)» з серії семінарів, що продовжує теми, започатковані у 2016 році та пропонує такі підтемами, що відповідають новим викликам у сфері освіти (наприклад, «Синтетичне навчальне середовище: AR/VR/MR, AI в освіті тощо»). Головною ідеєю серії є створення-розробка-впровадження ІКТ на етапах Академічна → Освіта/Навчання → Промисловість. Швидкий перехід світу на дистанційну форму освіти та роботи призвів до появи гібридної робочої сили та потреб подальшої людино-системної інтеграції (HSI), де під «Системою» мається на увазі, перш за все, система освіти. НSI в освіті розглядається як взаємна адаптація людини та ІКТ до К16 + перекваліфікації протягом усього активного життя людини. 


Конкурси від Національного фонду досліджень України

У грудні 2023 року рішенням наукової ради НФДУ затверджено умови конкурсів: «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень», «Наука для зміцнення обороноздатності України», «Передова наука в Україні».

Розпочинається відбір проектів для надання грантової підтримки для проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень із забезпечення розвитку національного дослідницького простору та його інтеграції до світового дослідницького простору.