1 березня 2024 р. було проведено Міжнародну наукову конференцію «Штучний інтелект у науці та освіті» (AISE 2024).
Організатори конференції:
ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»,
Інститут цифровізації освіти НАПН України,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
Державний університет «Житомирська політехніка»,
Офіс підтримки вченого,
ADA University (Azerbaijan),
ВГО «Інноваційний університет»,
Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики Національної академії наук України.
Місією конференції було висвітлення особливостей та напрямів застосування проривних технологій штучного інтелекту (ШІ) у наукових дослідженнях, економіці та освітніх практиках.
Конференція стала платформою для стимулювання дискусій, сприянню зміцненню співпраці між науковими установами, закладами вищої освіти та громадськими науковими організаціями та розвитку інноваційних рішень у сфері штучного інтелекту для науки, економіки та освіти.
Модерувала конференцію Анна Яцишин (Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», Київ, Україна). Було наголошено, що ідея проведення даної конференції виникла із запитів учасників масштабного круглого столу «Використання штучного інтелекту в освіті: ChatGPT і більше» (http://www.uintei.kiev.ua/page/kruglyy-stil-vykorystannya-shtuchnogo-intelektu-v-osviti-chatgpt-i-bilshe-0), який був проведений 14 червня 2023 р. і до якого долучилося понад 800 учасників.
Розпочалася конференція з Панельної дискусії «Вплив штучного інтелекту на зміни у змісті та методології навчання й наукових досліджень» (публічні дебати, на визначену тему, які проводить група експертів, котрі репрезентують різні точки зору). Другим модератором дискусії була Світлана Симоненко (Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, Запоріжжя, Україна). Запрошеними експертами даної дискусії були:
Володимир КАМИШИН, Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» (УкрІНТЕІ), Київ, Україна.
Olena KOVALCHUK, Aix Marseille University (ADEF) (Paris, France).
Mykhailo MEDVEDIEV, ADA University (Baku, Azerbaijan).
Viktor GURIEIEV, School of Energy Science and Engineering of the Harbin Institute of Technology (Harbin, China).
Jiang QIN, Harbin Institute of Technology, Energy Storage Equipment and System Joint Research Center (Harbin, China).
Oлеся ВАЩУК, ВГО «Інноваційний університет», Офіс підтримки вченого (Київ, Україна).
Олег СПІРІН, Інститут цифровізації освіти НАПН України (Київ, Україна).
Вячеслав ОСАДЧИЙ, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (Київ, Україна).
Світлана ЛИТВИНОВА, Інститут цифровізації освіти НАПН України (Київ, Україна).
Ганна МУЗИЧЕНКО, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Одеса, Україна).
Тетяна ВАКАЛЮК, Державний університет «Житомирська політехніка», (Житомир, Україна).
Учасники Панельної дискусії висловили свою точку зору, як експерти щодо різних питань:
Які виклики можуть виникнути при впровадженні ШІ в освіту?
Наведіть приклади змін в навчальних програмах та наукових дослідженнях, які вже відбулися завдяки впровадженню ШІ.
Яку роботу вчителя/викладача вже може замінити ШІ?
В чому полягає індивідуалізація навчання завдяки ШІ?
В яких інноваційних напрямах найбільш доречний ШІ на даному етапі, а які Ви вважаєте перспективними?
В яких галузях наукових досліджень ШІ може дати найбільший ефект?
Генеративний ШІ та академічна доброчесність.
Також ними було представлено власний досвід чи досвід роботи установи (яку експерт представляв) щодо розробки, впровадження та використання ШІ в освіті й науці.
Продовжилась конференція виступами, під час яких було представлено практичний досвід розроблення технологій ШІ та впровадження їх у освітню й наукову галузі знань.
Kateryna Osadcha (Trondheim, Norway) «Generative AI vs. Human in Digital Design».
Юрій Годлевський (Житомир, Україна) «Вплив штучного інтелекту на різні сфери професій».
Андрій Тужиков (Одеса, Україна) «Нова ера в матеріалознавстві (Штучний інтелект)».
В межах конференції було проведено майстер-клас «GPT-store. ШІ-сервіси в навчанні», модератором якого був Віктор Корабльов (Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» Одеса, Україна).
Після майстер-класу відбулися 4 секційні засідання, де учасники конференції представляли свої доповіді та ділилися практичним досвідом застосування різних сервісів ШІ. Також було обговорення дискусійних та провокаційних питань, нових напрямків та перспектив застосування ШІ в науці та освіті.
Секція 1. Штучний інтелект в освіті.
Модератори: Ольга Пінчук (Інститут цифровізації освіти НАПН України, Київ, Україна) та Володимир Черних (Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Одеса, Україна).
Модератор: Андрій Яцишин (Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики НАН України, Київ, Україна).
Секція 3. Штучний інтелект в економіці.
Модератор: Вячеслав Осадчий (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна).
Секція 4. Нейронні мережі та машинне навчання.
Модератор: Тетяна Вакалюк (Державний університет «Житомирська політехніка», Житомир, Україна).
Під час підведення підсумків конференції модератори секцій окреслили основні аспекти, які були озвучені у доповідях учасників та запропонували додати до резолюції конференції декілька важливих пунктів що використання ШІ в науці та освіті. Також, учасники конференції поділилися своїми враженнями від конференції.
Статистичні відомості про конференцію:
377 осіб зареєструвалося на конференцію (виявили бажання, зацікавилися тематикою);
200 (+) матеріалів подано до Збірника конференції (тези/статті/постери);
215 доповідей включено до Програми конференції;
170 (+) учасників взяли фактичну участь (зареєструвалися в день проведення конференції);
140 (+) учасників майстер-класу.
Отже, під час конференції відбулося ознайомлення учасників та учасниць із передовими технологіями та прогресом у галузі ШІ, а також представлено ефективні способи застосування цих інновацій у наукових дослідженнях, економіці та освітніх практиках. Протягом конференції тривало обговорення практичного досвіду використання ШІ, відбувався обмін ідеями стосовно оптимальних підходів до впровадження ШІ в науці та освіті.
Сертифікати учасників конференції та учасників майстер-класу можна буде завантажити після 15 березня 2024 р. з гугл-диску за покликанням, яке буде розміщено на сайті конференції (https://sites.google.com/view/aise-2024) та у телеграм групі конференції. На пошту сертифікати надсилатися не будуть.
Збірник матеріалів конференції заплановано опублікувати до 1 травня 2024 р. Збірнику буде присвоєно ISBN (онлайн) та DOI. Збірник можна буде завантажити із кількох ресурсів:
Вельмишановні колеги, запрошуємо до участі в міжнародній конференції, яка відбудеться у змішаному форматі 30 квітня 2024 року.
Наша мета: розвиток теоретичних засад і обмін практичним досвідом застосування імерсивних технологій у навчальному процесі закладів освіти різного рівня.
Запрошуємо викладачів, науковців, аспірантів, студентів, фахівців з організації навчального процесу, дистанційного навчання – усіх, хто використовує або планує використовувати систему управління навчанням Moodle, взяти участь у конференції 31 травня 2024 р.
Запрошуємо на навчання в докторантуру Інституту цифровізації освіти НАПН України для здобуття ступеня доктора наук з наукової спеціальності: 13.00.10 - інформаційно-комунікаційні технології в освіті.
Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024 року № 266 було затверджено Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році.
Інститут цифровізації освіти запрошує до участі у третьому англомовному воркшопі з ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ (DigiTransfEd 2024). Семінар рецензований, проводиться у гібридному форматі 23.09.2024 в рамках ICTERI 2024. Дедлайн подання робіт 29.07.2024.
Матеріали найкращих доповідей минулорічного DigiTransfEd 2023 проіндексовано у Scopus: https://ceur-ws.org/Vol-3553
У грудні 2023 року рішенням наукової ради НФДУ затверджено умови конкурсів: «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень», «Наука для зміцнення обороноздатності України», «Передова наука в Україні».
Розпочинається відбір проектів для надання грантової підтримки для проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень із забезпечення розвитку національного дослідницького простору та його інтеграції до світового дослідницького простору.
